План-конспект проведення уроку з предмету
«Захист Вітчизни»
у 10 класі.
Тема: Магнітний азимут і його визначення. Рух за азимутом.
Мета: Навчитися рухатися за азимутом, орієнтуватися на місцевості, та знаходити об’єкти. Розвивати уміння орієнтуватися відносно оточуючих об’єктів. Виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища.
Обладнання: методичні матеріали, компас, схеми маршрутів, топографічні карти, підручник.
Тип уроку: урок формування та засвоєння нових знань.
Вид уроку: практичний на місцевості.
План уроку: 1. Шикування, доповідь чергового,привітання.
2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
3. Відпрацювання основних питань.
4. Поточне опитування.
5.Підведення підсумків.
6. Домашнє завдання.
Хід уроку:
1.Організаційна частина - 3 хв.
1)Стройовий тренаж:
- шикування відділення;
- доклад чергового відділення;
- вітання з відділенням.
2. Оголошення теми, мети та завдань уроку–2хв.
3. Основна частина –26хв.
(Відпрацювання основних питань)
1) Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання:
- підручник«Захист Вітчизни» ;
- назвати способи орієнтування;
- як визначити сторони горизонту за допомогою місцевих предметів.
2) Розповідь вчителя.
Магнітний азимут і його визначення.
Азимут - це кут між площиною точки спостереження і вертикальною площиною, що проходить через цю точку і спостережуваний об'єкт.
Залежно від меридіана, від якого здійснюється відлік кута, розрізняють істинний (астрономічний), геодезичний і магнітний азимут. Визначається азимут від північного напряму щодо меридіана за рухомгодинникової стрілки від 0 до 360°.
Азимутом також користуються для визначення цілі, орієнтування на місцевості, підготовки даних для артилерійської стрільби.
Для визначення магнітного азимуту на місцевий предмет за допомогою компаса треба стати обличчям до цього предмету та зорієнтувати компас. Потім, утримуючи компас в орієнтованому положенні, встановити пристрій так, щоб візирна лінія проріз-мушка співпадала з напрямком на місцевий предмет, у цьому положенні підрахунок на лімбу проти показчика у мушки вкаже величину магнітного азимуту (напрямок) на місцевий предмет.
мушкавіддалений предмет (орієнтир). Напрямок на цей предмет і буде відповідатинапрямку за магнітним азимутом (дивитисьмалюнок).
Для руху за азимутом необхідно знати азимути з кожного пункту на маршрутіруху та відстаньміж пунктами руху у парах кроків (для людинисередньогозросту пара кроківдорівнює 1,5м).ціданніготує командир відділення (взводу) та оформлює у виглядісхеми маршруту аботаблиці.
№п/п
|
Ділянка маршруту
|
Магнітний азимут у град
|
Відстаньу парах кроків
|
1
|
Сарай – вишка
|
80
|
610
|
2
|
Вишка – окремийбудинок
|
88
|
580
|
3
|
Окремийбудинок – окремедарево
|
78
|
850
|
Рух за азимутом
Якщо доводиться пересуватися по незнайомій місцевості - без шляхів, у лісі, вночі, у тумані, без видимих орієнтирів, а карти немає, то напрям руху можна визначити за магнітним азимутом по компасу.
Для цього, виходячи із завдання і необхідного напряму шляху, треба попередньо вибрати маршрут руху і визначити азимут кожної ділянки шляху - від одного повороту до іншого, а також відстань, яку треба пройти по кожному з цих напрямів, щоб вийти до зазначеного пункту. Таким чином, рух за азимутом полягає в умінні знайти за допомогою компаса зазначений або накреслений напрям і, дотримуючись його, вийти у потрібний пункт.
Для визначення напряму на місцевий предмет звичайно користуються магнітним азимутом. Ним називають горизонтальний кут, що вимірюється за годинниковою стрілкою від північного напряму меридіана до напряму на предмет. Він має значення від 0 до 360°.
Щоб визначити магнітний азимут на місцевий предмет за допомогою компаса, треба стати обличчям до цього предмета і зорієнтувати компас, потім утримуючи компас в орієнтованому положенні, встановити візир так, щоб візирна риска - проріз - мушка збігалися з напрямом на місцевий предмет. У цьому положенні позначка на лімбі проти покажчика біля мушки - це величина прямого азимута на місцевий предмет.
Зворотний азимут - це напрям від місцевого предмета до свого місцезнаходження. Від прямого азимута він відрізняється на 180°
Щоб визначити зворотній азимут, треба до прямого кута додати 180° - у тому разі, якщо він менше 180°, або відняти 180°, якщо він більше 180°.
Під час руху за азимутом потрібно знати магнітні азимути з кожного пункту на маршруті руху та відстані між пунктами руху "в парах кроків" - "п.кр." (у чоловіка середнього зросту два кроки приблизно дорівнюють 1,5м ). Ці дані командир відділення й оформляє у вигляді схеми маршруту руху або таблиці.
Коли переходять від одного пункту до другого, то дотримуються напряму на орієнтири, а відстань підраховують "у парах кроків". На початкових зворотних пунктах за визначеним азимутом за допомогоюкомпаса знаходять напрям руху. В цьому напрямі вибирають і запам'ятовують або більш віддалений орієнтир (допоміжний), або розміщений ближче до зворотного пункту маршруту руху (проміжний) орієнтир. Якщо з проміжного орієнтиру не видно зворотного пункту, то визначають наступний орієнтир.
Уночі як проміжні (або допоміжні) орієнтири використовують силуети місцевих предметів, вогні, яскраві зірки. Якщо такої можливості немає, то компас з вільно опущеною стрілкою весь час тримають перед собою в орієнтованому положенні, а за напрям руху приймають пряму, що проходить через проріз мушки.
Схема маршруту руху за азимутом
4. Поточнеопитування – 10хв.
- Що таке орієнтування на місцевості?
- Як орієнтуватися за сонцем і годинником?
- Розкажіть про порядок руху за азимутом.
5. Підведення підсумків – 3хв.
- шикуання відділення;
- нагадування теми та мети заняття, виділення кращих та гірших.оголошення оцінок.
6. Домашнє завдання – 1хв.
Самостійно відпрацювати та закріпити вивчений матеріал.
Немає коментарів:
Дописати коментар